Марина Корнієнко та її команда допомагають легендарній 28-Й ОМБр
Війна з росією, яка розпочалася у 2014 році, подарувала Україні власних національних героїв, людей нечуваної відваги та військової майстерності.
Після 24 лютого 2022 року світу перехопив подих від краси української величі. Подвиг став масовим, дива героїзму виявляли застави, батареї, бойові екіпажі та цілі підрозділи.
Серед славетних військових частин своє горде місце займає 28-а окрема механізована бригада імені лицарів Зимового походу.
Тактичне з'єднання Сухопутних військ ОК «Південь» України до присвоєння йому почесного імені називалося 28 ОМБр та носило зловісний для ворогів номер АТ666.
На початку конфлікту 2014-2015 років батальйонно-тактична група 28-ї бригади прикривала державний кордон із Росією на ділянці Ізварино-Кумачове, потім її перекинули для посилення угруповання українських військ у сусідньому секторі.
Найгероїчнішим епізодом війни на Сході стала для 28-ї окремої механізованої бригади бої в Донецькому аеропорту, що увійшли до літопису української мужності та до всіх військових підручників світу.
Виявивши військову майстерність та героїзм, військовослужбовці 28 ОМБр виконали всі поставлені перед підрозділом бойові завдання та, вкриті славою, повернулися з лінії вогню до місця постійної дислокації, де продовжували нести службу та підвищувати свої військові навички.
22 серпня 2019 року з метою відновлення історичних традицій національного війська Президент України своїм наказом № 618/2019 надав 28-й окремій механізованій бригаді почесне найменування та наказав надалі іменувати її 28-а окрема механізована бригада імені лицарів Зимового Походу.
Російське вторгнення не застало доблесний підрозділ зненацька. 25 лютого 2022 року 28-а окрема механізована бригада вступила в бій з ворогом, який люто намагався висадити морський і повітряний десанти в районі населеного пункту Коблево на Чорноморському узбережжі Миколаївської області. Всі спроби ворога десантуватися і захопити узбережжя отримали відсіч, і він, зазнавши значних втрат, відступив.
Також пеклом для військ Російської Федерації стала зустріч із бійцями уславленої бригади на Миколаївському напрямку. Кілька разів російська армія наближалася до міста, але всі її спроби закріпитися були марними. Колони ворожої техніки та живої сили були знищені, а прилеглі села звільнені від ворога та зачищені.
Закони війни не дозволяють відстежити пересування бригади фронтами українського спротиву, але у зведеннях Генштабу та телерепортажах постійно повідомляється про відважні та вмілі дії 28-ї ОМБр.
Україна та світ дізналися про подвиг комбата лицарів, старшого лейтенанта Сергія Ткачука, який під ворожим обстрілом вивіз із оточеного села та врятував 10 поранених захисників Батьківщини.
Зіткнення з піхотними загонами бригади, названої на честь лицарів зимової кампанії, це смертний вирок для росіян, а її гармати та гаубиці постійно та нещадно руйнують колони, позиції та артилерійські розрахунки загарбників.
Як кожний уславлений підрозділ, 28-а окрема механізована бригада імені лицарів Зимового походу має свої легенди і традиції.
Військові пишаються бійцем із позивним Жмен, який у вільні від служби години пише і читає реп, і охоче розповідають про досвідченого бойця (а в мирний час пасічника) на ймення Фаза, який виявив на передовий безхазяйний бджолиний рій та спорудив для нього вулик з трофейного ящика для боєприпасів.
І все-таки свої головні чудеса воїни 28-ї окремої механізованої бригади імені лицарів Зимового походу здійснюють у боях, знищуючи ворога та наближаючи день української перемоги.
Прославленому підрозділу допомагає багато підприємств, трудових колективів та підприємців країни. Одним із ефективних помічників геройської бригади стала голова Українського Національного Конгресу Жінок України Марина Корнієнко.
У мирний час успішний адвокат, кохана дружина та мама трьох діток, Марина з перших днів війни стала одним із активних виконробів українського тилу.
Добровольці Конгресу Жінок України, який вона очолює, доставляли гарячу їжу на блокпости столиці, а Марина Корнієнко відвозила вантажі на позиції, носячись під обстрілами «градів» розбитими шляхами Київщини.
Марина Корнієнко була однією з перших, хто зв'язався з волонтерами та активістами Польщі, аби разом із ними придбати бронежилети, каски, приціли та протигази для ЗСУ.
Підбиваючи підсумки першого місяця війни, Президент України Володимир Зеленський назвав Марину Корнієнко серед волонтерів, які надали державі найвідчутнішу допомогу.
Коли орків відкинули від Києва, головним завданням Марини Корнієнко стала турбота про людей, які втратили дах над головою або були змушені залишити рідні місця через російську навалу.
Створений нею благодійний хаб забезпечує їжею, предметами гігієни та всім найнеобхіднішим тисячі українців, звичний спосіб життя яких зруйнувала війна.
Нарівні з чоловіками Марина Корнієнко розвантажує машини, що прибули, і готує партії гуманітарної допомоги до відправлення, з ранку до вечора сортує рятівні вантажі та регулює приїзди волонтерів з різних регіонів країни.
І все ж таки головною турботою всіх українців була і залишається підтримка героїв фронту, без мужності та стійкості яких нам не допоможе ані тилова згуртованість, ані підтримка держав-союзників.
Марина Корнієнко та її товариші взяли шефство над грузинським батальйоном ЗСУ, підрозділом ПДМШ ім. Пирогова, 102-ю армійською бригадою та батальйоном імені Шейха Мансура. Особливі стосунки у них склалися з доблесною 28-ою механізованою бригадою імені лицарів Зимового походу.
Закони воєнного часу не дозволяють нам дізнатися про деталі дружби славетного підрозділу із працівниками українського тилу та переказати їх. Відомо лише, що допомога команди Марини Корнієнко легендарній 28-й ОМБр є масштабною, системною та відповідальною.
У фронтовій біографії бригади імені лицарів Зимового походу багато героїчних епізодів, а у Марини Корнієнко та її побратимів по військовій благодійності безліч почесних звань та відзнак.
Але українці б’ються та працюють не заради нагород. Велика війна пробудила грізний генетичний код Нації, і Україна, згуртувавшись, йде до перемоги, ламаючи хребет російському звірові та рятуючи від поневолення весь цивілізований світ.
