"Впускати інформаційну отруту в свою душу просто небезпечно": про критику та як варто реагувати на неї

"Впускати інформаційну отруту в свою душу просто небезпечно": про критику та як варто реагувати на неї
7101 ПЕРЕГЛЯДІВ

Люди не вміють сприймати конструктивну критику. До того ж Інститут критики в Україні розвинений не на високому рівні. Що не скажеш про критиків Західної України. Там критика поважають, дослухаються до його думки. Власне, й самого критика можуть критикувати. Тобто мова йде про зворотний зв'язок. В громадян України критика — це можливість говорити що завгодно без жодних меж. Варто вміти критикувати та правильно реагувати на критику.
Крім того, кожна людина хоче, щоб її виконана робота була унікальною, індивідуальною, не вимагала будь-яких правок, керівництво хвалило, а клієнти були задоволені. Однак, це певна утопія. Ніхто не ідеальний і всі мають певні мінуси та плюси.
Критика — професійний погляд на ситуацію, виважений, конструктивний коментар. Головна мета — стати кращим в тій чи іншій сфері діяльності. Критикувати не означає надати більше роботи чи зіпсувати настрій людини. Дійсно, критика неприємна через те, що знищує самоповагу, індивідуальне світосприйняття та зменшує позитивні емоції особи, яку критикують. Наприклад, наші батьки люблять нас критикувати, але використовують не вмілу форму, чим і роблять гірше. Тобто загалом хороший інструмент в непрофесійних руках становиться грізною зброєю, яка серйозно вражає живе. Психолог Ігор Федоришин говорить, що в контексті виховання дітей, першочерговими мають бути інструменти виховання на основі любові й свідомого бажання стати кращим. Крім того, завжди мають критикуватися дії та вчинки, аж ніяк не сама особистість дитини. Це буде актуально щодо дорослих у будь-якому віці.
"Критика – це оцінка чи аналіз людиною дій, вчинків чи особистість іншої людини. Зазвичай, це проявляється в спілкуванні через вказівку на недоліки, помилки, недоопрацювання тощо. Часто критика має суб'єктивний характер. На сьогодні існують професії, де критика — основний професійний обов'язок, найчастіше це спостерігається у сфері культури й мистецтва", - говорить психолог.

До того ж нівелює думка, що будь-яка критика — це зворотний зв'язок між двома комунікаторами. Один виокремлює конструктивну критику, інший — гідно реагує на помилки чи зауваження. Ігор Федоришин стверджує, що частково це тотожні поняття. Але зворотний зв'язок не має на меті дати оцінку, а лише поінформувати, передати об’єктивну картину ситуації чи події. До того ж зворотний зв'язок умовно може мати як позитивний, так і негативний фінал. За допомогою критики швидше можна передати негативне бачення, яке має більш суб’єктивну природу. Свідомо чи несвідомо, критик керується бажанням образити іншу людину.
А взагалі чому люди критикують одне одного? Основних причин може бути дві. Психолог вважає, що насамперед люди проявляють бажання з'ясувати причини ситуації, вказавши на неправильність дій, допущені помилки. А потім образити іншу людину, даючи негативну оцінку будь-яким її проявам чи їй самій.
Водночас потрібно вміти правильно критикувати людину чи її дії. Потрібно насамперед усвідомити, що людину, яку ви критикуєте, має розуміти, що це не дії тиску на вас, а бажання допомогти особисто вам чи колективній роботі. Людина, яка критикує не ворог, а справжній друг.
Психологиня Катерина Зінасс стверджує, що існують моменти, коли гостре слівце може стати у пригоді, особливо, якщо людина прагне вдосконалюватися.
" Використовуйте техніку " Плюс, мінус, плюс". Спочатку промовляйте щось приємне, вихваляйте людину, потім - "мінус", що ж вона зробила не так чи що варто змінити, і насамкінець позитив. Наприклад, Іване Івановичу, Ви сьогодні добре попрацювали, нарешті завершили звіт. Єдине, що варто змінити дещо висновок, додати більше фактів та цифр. В цілому все добре, старанно працюєте. Таким чином можна розмовляти з рідними, друзями, аби донести їм свою думку та зберегти добрі відносини ", - говорить психологиня.
А от психолог Ігор Федоришин рекомендує використовувати "метод гамбургера". Для цього подану інформацію потрібно поділити на три частини: позитивна сторона + сторона розвитку + мотиваційна частина.
"Можна почати із похвали чи компліменту про людину, далі варто звернути увагу на речі, які потрібно виправити та закінчити порадами, які допоможуть покращити ситуацію. Такий підхід дозволяє комплексно закрити й сильні сторони співрозмовника, і ті, що варто розвивати", - пропонує психолог.
Реагувати на критику теж треба вміти та сприймати гідно. Нехай навіть подача критики була не зовсім в оптимальному варіанті, отримайте від неї максимум користі та вигоди. Або ж повідомте критику, що його думка для вас важлива, однак форма критики вас ображає, створює неприємні відчуття.
"Варто реагувати на критику лише в тому випадку, якщо вона має конструктивний характер і звучить від особи, яка досягнула значних результатів у сфері, яка належати до теми критики. У всіх інших випадках, критику можна проігнорувати, оскільки наміри людини, яка критикує, швидше за все не екологічні. В більшості впускати інформаційну отруту у свою душу просто небезпечно і звичайно не варто", - зауважує Ігор Федоришин.
Додамо, якщо відчуваєте важкість у спілкуванні з колегами чи в особистій комунікації, пропонуємо почитати:
"HAPPY HAPPY: 5 кроків до порозуміння будь з ким" Ларса-Югана Оґе;
"Як розмовляти будь з ким, будь-коли i будь-де. Секрети успішного спілкування" Ларрі Кінга;
"Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування" Джеймса Борґа;
"Стратегії і тактики спілкування" Патріка Кінга;
"П’ять мов вдячності у професійних стосунках. Мистецтво мотивації словом" Ґері Чепмена.

Связаться с нами: contact.vse.media@gmail.com

Мої відео